Архітектура Львова. Класифікація за роками побудови.

Готична архітектура – забудова до 1527 року. Кардинальній перебудові міста сприяла Велика пожежа 1527 року, що знищила готичну забудову.

Ренесансна архітектура Львова була започаткована у першій половині XVI ст.

На сьогодні комлекс ренесансних будівель Середмістя Львова є унікальним явищем не лише української архітектури, але й європейської. Стан їхнього збереження в значній мірі сприяв занесенню Середмістя до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Найбільший розквіт ренесансу у Львові припадає на другу пол. XVI стол., особливо на 70-90 роки того століття.

На початку XVII ст. було остаточно сформовано забудову площі Ринок, коли ренесансні будівлі звели на фундаментах, мурах готичних кам’яниць. Значна частина цих кам’яниць дійшла до нашого часу у перебудованому вигляді. Навколо ринкової площі лише декілька кам’яниць зберегли переважно кам’яне обрамлення вікон, дверей на вулицях Руській, Сербській, Староєврейській, Федорова, Л. Українки, Вірменській. У більшості будівель збереглось тритрактове планування тривіконних кам’яниць та забудова парцель з чільної будівлі по фасаду і флігеля у глибині. За перлини архітектури вважають ренесансні кам’яниці Чорну, Корнякта, Бандінеллі, Венеційську, Шольц-Вольфовичів, Гепнерівську. Continue reading

Дохідність квартир. Європа. Gross Rental Yields.

Валовий річний дохід від оренди (Gross Rental Yields), виражений як відсоток від вартості покупки нерухомості. Це те, що господар може очікувати як повернення на свої інвестиції до сплати податків, плати за обслуговування та інші витрати.

Розраховується як відношення річної орендної плати до вартості нерухомості:

Gross Rental Yields  = Annual Rent/ Property Costs, %.

За даними ресурсу www.globalpropertyguide.com; https://www.numbeo.com, спостерігаємо наступні значення GRY:

Continue reading

Метод узгодження результатів вартості об’єктів нерухомості

Метод узгодження розрахункових значень вартості об’єктів нерухомості

Ю. Калиніченко

Національний університет “Львівська політехніка”

Ключові слова: вартість, земельна ділянка, дохідний підхід, витратний підхід, порівняльний підхід, матриці парних порівнянь, об’єкти нерухомості.

Постановка проблеми

Одним із основних принципів проведення земельної реформи в Україні є платний характер землекористування. Необхідною передумовою реалізації платного характеру використання землі є проведення грошової оцінки земельних ділянок. Затверджена у 1995 р. Методика нормативної грошової оцінки земель різного функціонального призначення містила ряд показників і коефіцієнтів, які мали задані значення, що робило грошову оцінку земель нечутливою до ринкової ситуації [1]. Практика застосування грошової (нормативної) оцінки показала, що її результати не відображають реально сформованого рівня цін купівлі-продажу і оренди на ринку земельних ділянок.

Continue reading

Класифікація будівлі з різною функціональною структурою площ при сплаті податку на нерухомість

2016_11_23_classifierПодаток на майно, згідно ПКУ,  складається з: –  податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; –  транспортного податку; –  плати за землю

Детальніше розглянемо податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Перелік об’єктів, що не є об’єктом оподаткування наведено в ст. 266.2.2. ПКУ. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується: Continue reading

Визначення розміру збитку в господарській діяльності при порушенні договорів. Упущена вигода.

Відповідно ст. 22 ЦК Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, відповідно до приписів статті 22 Цивільного кодексу України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані.

Оцінка упущеної вигоди проводиться шляхом застосування: Continue reading