Забезпечення виконання зобов’язань – застава. Вид застави. Об’єкти оцінки

Виконання зобов’язань позичальника забезпечується заставою.

Ринкова вартість забезпечення визначається за результатами незалежної оцінки майна, проведеної на підставі укладеного із суб’єктом оціночної діяльності – суб’єктом господарювання договору. До предметів застави та тих, що підлягають оцінці(визначення ринкової вартості) належать:

  • 1) предмет іпотеки (один або кілька об’єктів нерухомого майна; об’єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, право власності на яке перейде до позичальника та/або майнового поручителя після укладення іпотечного договору, за умови документального підтвердження переходу права власності; частина об’єкта нерухомого майна після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об’єкт нерухомості). Прийняття в іпотеку майна, що є об’єктом права державної або комунальної власності і закріплене за державним чи комунальним підприємством, установою, організацією на праві господарського відання, здійснюється після надання у встановленому законом порядку згоди відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування;
  • 2) товари, що перебувають в обігу чи переробці (сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо);
  • 3) обладнання;
  • 4) автотранспорт;
  • 5) інші майнові права, відмінні від права власності.Застава майнових прав (крім прав на отримання коштів, розміщених на депозитних рахунках) є видом забезпечення з високим ступенем ризику, низькою надійністю та ліквідністю і приймається як додаткове забезпечення. Майнові права на отримання грошових коштів (виручки) приймаються в заставу за умови, що їх вартість не перевищує суму невиконаних і непрострочених зобов’язань перед позичальником. У договорі, на підставі якого такі майнові права передаються в заставу, зазначаються реквізити позичальника в уповноваженому Кабінетом Міністрів України банку-агенті (у разі наявності такого банку). Майнові права на отримання товарно-матеріальних цінностей можуть бути предметом застави до закінчення строку дії відповідного договору. Після переходу до позичальника права власності на такі цінності застава майнових прав переоформляється в заставу відповідного майна або замінюється на інше ліквідне забезпечення;
  • 6) цінні папери.

Continue reading

Іпотека. страхування предмета іпотеки. оцінка майна

Необхідність проведення (визначення) вартості квартири, магазину, складу, виробничого приміщення – нерухомості виникає в процесі відносин іпотечного кредитування та страхуваня предмету іпотеки. Так відповідно ЗУ «Про іпотеку» вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки суб’єктом оціночної діяльності. Важливість оцінки майна пояснюється недопущенням зловживання в процесі оцінки майна. Також необхідність проведення оцінки майна випливає з положення ст. 37 вказаного Закону, де зазначається, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб’єктом оціночної діяльності. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, – на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки. Також Постановою КМУ від 6 квітня 2011 р. №358 «Про затвердження Порядку і правил обов’язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування ». Повна вартість застрахованого майна визначається виходячи з його дійсної вартості. Дійсна вартість застрахованого майна визначається суб’єктом оціночної діяльності відповідно до Законів України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, “Про оцінку земель”, Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. N 1531 “Про експертну грошову оцінку земельних ділянок” , Національного стандарту N 1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. N 1440, і Національного стандарту N 2 “Оцінка нерухомого майна”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. N 1442.