Відшкодування шкоди при наявності договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов’язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов’язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року Справа № 755/18006/15-ц

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

(1)   \begin{equation*} \begin{center} D = d \times fv \times i \times c \times (1 - fs)\times p \end{center} \end{equation*}

Моральна шкода полягає:

  • 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
  • 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;
  • 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
  • 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розрахунок розміру моральної шкоди можливий з використанням різних методик в тому числі А.М. Ерделевського, Володимира Кашина.

На даний час методика А. М. Ерделевського пройшла апробацію в науково-дослідних установах судових експертиз МЮ України та рекомендована Науково-консультативною та методичною радою з проблем судової експертизи (далі — НКМР) до застосування. Рішенням про державну реєстрацію від 03.03.2010 року включена до Реєстру за реєстраційним кодом 14.1.04 «Методика встановлення заподіяння моральної шкоди та метод оцінки розміру компенсації спричинених страждань».

Continue reading

Визначення розміру збитку в господарській діяльності при порушенні договорів. Упущена вигода.

Відповідно ст. 22 ЦК Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, відповідно до приписів статті 22 Цивільного кодексу України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані.

Оцінка упущеної вигоди проводиться шляхом застосування: Continue reading

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) в т.ч. пожежі

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки

Розрахунок збитків від крадіжки та нестачі треба розпочинати зі знайомства з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою КМУ від 22.01.1996 р. № 116

Відшкодування збитків здійснюється з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення.

У разі неможливості фізичного відновлення пошкодженого майна розмір реальних збитків дорівнює ринковій вартості неспеціалізованого майна, визначеній із застосуванням порівняльного та (або) дохідного підходів, або залишковій вартості відтворення (заміщення) спеціалізованого майна, визначеній із застосуванням витратного підходу.З метою визначення справедливої вартості згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку може бути використана залишкова вартість заміщення (відтворення) як база оцінки із застосуванням витратного підходу.

Послідовність процедур наведено в п. 108 Постанови КМУ від 10.12.2003 № 1891 “Про затвердження Методики оцінки майна”: Continue reading

Визначення вартості ремонтних робіт, реальних збитків, прямих збитків

Відповідно ст. 22 ЦК Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до Постанови КМУ від 10 вересня 2003 р. №1440 «Про затвердження Національного стандарту N 1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав” прямі збитки – поточна вартість витрат на відтворення, заміщення або відшкодування ринкової вартості об’єкта оцінки без урахування неотриманих майбутніх вигод.

Ремонт – комплекс операцій з відновлення стану об’єкта та (або) збільшення його довговічності. Continue reading