Моральна шкода, формула для розрахунку

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

(1)   \begin{equation*} \begin{center} D = d \times fv \times i \times c \times (1 - fs)\times p \end{center} \end{equation*}

Моральна шкода полягає:

  • 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
  • 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;
  • 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
  • 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розрахунок розміру моральної шкоди можливий з використанням різних методик в тому числі А.М. Ерделевського, Володимира Кашина.

На даний час методика А. М. Ерделевського пройшла апробацію в науково-дослідних установах судових експертиз МЮ України та рекомендована Науково-консультативною та методичною радою з проблем судової експертизи (далі — НКМР) до застосування. Рішенням про державну реєстрацію від 03.03.2010 року включена до Реєстру за реєстраційним кодом 14.1.04 «Методика встановлення заподіяння моральної шкоди та метод оцінки розміру компенсації спричинених страждань».

Continue reading

Визначення розміру збитку в господарській діяльності при порушенні договорів. Упущена вигода.

Відповідно ст. 22 ЦК Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, відповідно до приписів статті 22 Цивільного кодексу України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані.

Оцінка упущеної вигоди проводиться шляхом застосування:

  • оціночної процедури накопичення чистого операційного доходу (чистого грошового потоку, прибутку), який не отримала особа, якій завдано збитків, починаючи з установленої дати неможливості власного використання нею майна до дати оцінки;
  • оціночної процедури дисконтування чистого операційного доходу (чистого грошового потоку, прибутку), що не отримає особа, якій завдано збитків, від дати ймовірного відшкодування збитків у розмірі вартості майна, визначеній з урахуванням стану майна до розкрадання, нестачі, знищення, псування, або від дати, з якої таке використання буде можливим, до дати оцінки відповідно до абзацу другого частини третьої статті 22 Цивільного кодексу України (у разі припущення про неможливість використання майна особою, якій завдано збитків, після дати оцінки);
  • інших оціночних процедур з визначення розміру упущеної вигоди.

Наведемо наслідки порушень договірних зобов’язань та види (склад) шкоди (збитків), в тому числі упущеної вимоги:

  • Уменьшение объема производства или реализации продукции (работ, услуг): Неполученная прибыль; увеличение условно-постоянных расходов в себестоимости продукции; расходы по уплате санкций*
    Простои и форсирование производства: Расходы по заработной плате с отчислениями на социальное страхование; расходы по уплате санкций
  • Замена сырья, материалов, комплектующих изделии: Расходы по заработной плате с отчислениями на социальное страхование (при увеличении трудоемкости продукции); расходы по сырью, материалам, комплектующим изделиям и топливно-энергетическим ресурсах
  • Устранение недостатков в полученной продукции (выполненных работах): Расходы по заработной плате с отчислениями на социальное страхование; материальные затраты, связанные с устранением недостатков
  • Возврат или реализация продукции ненадлежащего качества или некомплектной: Расходы по возврату продукции поставщику или ее реализации
  • Брак в результате использования полученных от поставщика изделий (сырья, материалов, заготовок и т.д.) со скрытым неустранимым дефектом (браком), выявленным в процессе производства продукции (работ, услуг) или при эксплуатации (использовании) этой продукции (работ, услуг) у потребителя: Себестоимость брака; расходы на возмещение затрат, понесеных потребителем в связи с приобретением продукции (работ, услуг), изготовленной с использованием изделий (сырья, материалов, заготовок и т.д.) со скрытым неустранимым дефектом, расходы на демонтаж этой продукции, а также транспортные расходы, вызванные заменой бракованной продукции; неполученная прибыль; расходы по уплате санкций
  • Доставка продукции ускоренным способом Приобретение продукции у другого поставщика или производство ее своими силами Утрата или повреждение имущества: Расходы по доставке продукции ускоренным способом Расходы по приобретению продукции у другого поставщика или производству ее своими силами Стоимость утраченного имущества; сумма уценки поврежденого имущества или расходы по устранению повреждения
  • Изменение ассортимента изготовленной продукции (работ, услуг): Неполученная прибыль; расходы по уплате санкций; увеличение (снижение) условно-постоянных расходов в себестоимости продукции
  • Снижение качества производимой продукции (работ, услуг): Неполученная прибыль, расходы на возмещение уценки продукции; расходы по устранению недостатков в поставленной продукции (работах, услугах); дополнительные расходы на гарантийный ремонт и обслуживание изделий у потребителя; расходы по уплате санкций

НПА:

  • Тимчасова Методика визначення розміру шкоди (збитків), що заподіяна порушеннями господарських […]  Органи влади СРСР; Методика від 21.12.1990;
  • Про затвердження Методики оцінки майна Кабінет Міністрів України; Постанова, Методика, Перелік […] від 10.12.2003 № 1891;
  • Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних […] Кабінет Міністрів України; Постанова, Методика, Перелік […] від 25.07.2007 № 963.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування)

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки

Розрахунок збитків від крадіжки та нестачі треба розпочинати зі знайомства з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою КМУ від 22.01.1996 р. № 116

Відшкодування збитків здійснюється з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення.

У разі неможливості фізичного відновлення пошкодженого майна розмір реальних збитків дорівнює ринковій вартості неспеціалізованого майна, визначеній із застосуванням порівняльного та (або) дохідного підходів, або залишковій вартості відтворення (заміщення) спеціалізованого майна, визначеній із застосуванням витратного підходу.З метою визначення справедливої вартості згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку може бути використана залишкова вартість заміщення (відтворення) як база оцінки із застосуванням витратного підходу.

Послідовність процедур наведено в п. 108 Постанови КМУ від 10.12.2003 № 1891 “Про затвердження Методики оцінки майна”:

  • У разі неможливості фізичного відновлення пошкодженого майна або коли вартість його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали пошкодження, та знос, що не підлягає усуненню під час ремонту, в сумі не меншій за ринкову вартість такого майна до завдання майнової шкоди, розмір реальних збитків дорівнює ринковій вартості неспеціалізованого майна, визначеній із застосуванням порівняльного та (або) дохідного підходів, або залишковій вартості відтворення (заміщення) спеціалізованого майна, визначеній із застосуванням витратного підходу, виходячи з його стану до розкрадання, нестачі, знищення, псування. За умови повернення пошкодженого майна особі, якій завдано збитків, розмір реальних збитків дорівнює вартості такого майна, визначеній на дату оцінки з урахуванням його стану до розкрадання, нестачі, знищення, псування, зменшеній на вартість пошкодженого майна, визначену з урахуванням його стану після розкрадання, нестачі, знищення, псування.
  • В іншому разі, коли пошкоджене майно підлягає фізичному відновленню і при цьому вартість його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали розкрадання, нестачу, знищення, псування, та знос, що не підлягає усуненню під час ремонту, в сумі не перевищують його ринкову вартість до розкрадання, нестачі, знищення, псування, розмір реальних збитків дорівнює сумі вартості його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали розкрадання, нестачу, знищення, псування, та зносу, що не підлягає усуненню. При цьому вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових визначається шляхом застосування методу прямого відтворення.

 

 

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) в т.ч. пожежі

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки

Розрахунок збитків від крадіжки та нестачі треба розпочинати зі знайомства з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою КМУ від 22.01.1996 р. № 116

Відшкодування збитків здійснюється з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення.

У разі неможливості фізичного відновлення пошкодженого майна розмір реальних збитків дорівнює ринковій вартості неспеціалізованого майна, визначеній із застосуванням порівняльного та (або) дохідного підходів, або залишковій вартості відтворення (заміщення) спеціалізованого майна, визначеній із застосуванням витратного підходу.З метою визначення справедливої вартості згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку може бути використана залишкова вартість заміщення (відтворення) як база оцінки із застосуванням витратного підходу.

Послідовність процедур наведено в п. 108 Постанови КМУ від 10.12.2003 № 1891 “Про затвердження Методики оцінки майна”: Continue reading

Визначення вартості ремонтних робіт, реальних збитків, прямих збитків

Відповідно ст. 22 ЦК Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до Постанови КМУ від 10 вересня 2003 р. №1440 «Про затвердження Національного стандарту N 1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав” прямі збитки – поточна вартість витрат на відтворення, заміщення або відшкодування ринкової вартості об’єкта оцінки без урахування неотриманих майбутніх вигод.

Ремонт – комплекс операцій з відновлення стану об’єкта та (або) збільшення його довговічності.

Враховуючи положення Стандарту ЖКГУ СОУ ЖКГ 75.11 – 35077234. 0015 :2009 можна навести означення, що ремонт – комплекс будівельно – монтажних робіт по усуненню фізичного зносу, не пов’язаних зі зміною основних техніко – економічних показників.

Знос фізичний – втрата вартості будинку порівняно з вартістю нового будинку, зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей його елементів.

Величина фізичного зносу на момент його визначення характеризує ступінь погіршення технічних і пов’язаних з ними експлуатаційних показників будинків (конструкцій, технічних пристроїв) порівняно з первісними і виражається співвідношенням вартості об’єктивно необхідних робіт для усунення ознак фізичного зносу до їх вартості відтворення.

Відповідно в даному випадку поняття ремонт, реальні збитки і прямі збитки є тотожними. Оцінка розміру реальних збитків проводиться виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків до настання пошкоджень шляхом розрахунку реальних збитків.

Оцінка збитків проводиться із застосуванням будь-якого з методичних підходів, який найбільш повно відповідає меті оцінки. У разі неможливості фізичного відновлення пошкодженого майна або коли вартість його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали пошкодження, та знос, що не підлягає усуненню під час ремонту, в сумі не менші за ринкову вартість такого майна до завдання майнової шкоди, розмір реальних збитків дорівнює ринковій вартості майна, , виходячи з його стану до розкрадання, нестачі, знищення (псування).

В іншому разі, коли пошкоджене майно підлягає фізичному відновленню і при цьому вартість його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали розкрадання, нестачу, знищення (псування), та знос, що не підлягає усуненню під час ремонту, в сумі не перевищують його ринкову вартість до розкрадання, нестачі, знищення (псування), розмір реальних збитків дорівнює сумі вартості його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали розкрадання (нестачу, знищення, псування), та зносу, що не підлягає усуненню. При цьому вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових визначається шляхом застосування методу прямого відтворення. (1891)

Вартість відтворення – визначена на дату оцінки поточна вартість витрат на створення (придбання) в сучасних умовах нового об’єкта, який є ідентичним об’єкту оцінки (1440).

В межах витратного підходу визначення вартості ремонтних робіт можливо провести наступними методами:

– метод за одиницею що порівнюється;

– метод розбивки на компоненти;

– метод кількісного дослідження.

У випадку необхідності визначення розміру вартості ремонтних робіт, реальних збитків, прямих збитків звертайтесь.

Затоплення квартири (приміщення). визначення величини збитків (шкоди). відшкодування збитків (шкоди).

Розрахунок величини прямих збитків, визначення заподіяної шкоди. Телефонуйте… Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК) серед підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також, що цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зокрема в статті 11 ЦК зазначаються підстави виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. В статті 22 ЦК зазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. п. 2 статті 22 ЦК: «Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі» п. 3 статті 22 ЦК: «Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі….» Відповідно п.1 статті 1166 ЦК майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто втрати, реальні збитки – збитки яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Подібне означення наведено в Постанові КМУ від 10 вересня 2003 р. N 1440 Про затвердження Національного стандарту N 1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав”: «прямі збитки – поточна вартість витрат на відтворення, заміщення або відшкодування ринкової вартості об’єкта оцінки без урахування неотриманих майбутніх вигод;». Відповідно дані поняття: реальні збитки та прямі збитки тотожні в частині витрат, що особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права або поточна вартість витрат на відтворення, заміщення або відшкодування ринкової вартості об’єкта оцінки без урахування недотриманих майбутніх вигод. Для розрахунку величини завданих збитків (для оцінювача) необхідно зібрати документи: 1. Правовстановлюючі документи на квартиру (приміщення); 2. Технічний паспорт на квартиру (приміщення); 3. Матеріал фіксації події затоплення (світлини, описи, тощо); 4. Акт події. Акт складається комісією та затверджується начальником ЖЕКу; 5. Тощо.

Відповідно визначення величини збитків (шкоди) є важливим етапом процесу відшкодування. Існує два традиційних способи вирішення питання відшкодування шкоди, завданої затопленням квартири:

– добровільний. Більш прийнятні ший.

– судовий. Менш прийнятні ший та більш витратний. Обирати спосіб вирішення даного питання слід індивідуально з врахуванням багатьох факторів.

У разі виникнення потреби в: – проведенні незалежної оцінки; – отриманні юридичної консультації; – наданні роз’яснення; звертайтесь.