Відшкодування шкоди при наявності договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов’язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов’язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року Справа № 755/18006/15-ц

Моральна шкода, формула для розрахунку

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

(1)   \begin{equation*} \begin{center} D = d \times fv \times i \times c \times (1 - fs)\times p \end{center} \end{equation*}

Моральна шкода полягає:

  • 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
  • 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;
  • 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
  • 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розрахунок розміру моральної шкоди можливий з використанням різних методик в тому числі А.М. Ерделевського, Володимира Кашина.

На даний час методика А. М. Ерделевського пройшла апробацію в науково-дослідних установах судових експертиз МЮ України та рекомендована Науково-консультативною та методичною радою з проблем судової експертизи (далі — НКМР) до застосування. Рішенням про державну реєстрацію від 03.03.2010 року включена до Реєстру за реєстраційним кодом 14.1.04 «Методика встановлення заподіяння моральної шкоди та метод оцінки розміру компенсації спричинених страждань».

Continue reading

Визначення розміру збитку в господарській діяльності при порушенні договорів. Упущена вигода.

Відповідно ст. 22 ЦК Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, відповідно до приписів статті 22 Цивільного кодексу України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані.

Оцінка упущеної вигоди проводиться шляхом застосування:

  • оціночної процедури накопичення чистого операційного доходу (чистого грошового потоку, прибутку), який не отримала особа, якій завдано збитків, починаючи з установленої дати неможливості власного використання нею майна до дати оцінки;
  • оціночної процедури дисконтування чистого операційного доходу (чистого грошового потоку, прибутку), що не отримає особа, якій завдано збитків, від дати ймовірного відшкодування збитків у розмірі вартості майна, визначеній з урахуванням стану майна до розкрадання, нестачі, знищення, псування, або від дати, з якої таке використання буде можливим, до дати оцінки відповідно до абзацу другого частини третьої статті 22 Цивільного кодексу України (у разі припущення про неможливість використання майна особою, якій завдано збитків, після дати оцінки);
  • інших оціночних процедур з визначення розміру упущеної вигоди.

Наведемо наслідки порушень договірних зобов’язань та види (склад) шкоди (збитків), в тому числі упущеної вимоги:

  • Уменьшение объема производства или реализации продукции (работ, услуг): Неполученная прибыль; увеличение условно-постоянных расходов в себестоимости продукции; расходы по уплате санкций*
    Простои и форсирование производства: Расходы по заработной плате с отчислениями на социальное страхование; расходы по уплате санкций
  • Замена сырья, материалов, комплектующих изделии: Расходы по заработной плате с отчислениями на социальное страхование (при увеличении трудоемкости продукции); расходы по сырью, материалам, комплектующим изделиям и топливно-энергетическим ресурсах
  • Устранение недостатков в полученной продукции (выполненных работах): Расходы по заработной плате с отчислениями на социальное страхование; материальные затраты, связанные с устранением недостатков
  • Возврат или реализация продукции ненадлежащего качества или некомплектной: Расходы по возврату продукции поставщику или ее реализации
  • Брак в результате использования полученных от поставщика изделий (сырья, материалов, заготовок и т.д.) со скрытым неустранимым дефектом (браком), выявленным в процессе производства продукции (работ, услуг) или при эксплуатации (использовании) этой продукции (работ, услуг) у потребителя: Себестоимость брака; расходы на возмещение затрат, понесеных потребителем в связи с приобретением продукции (работ, услуг), изготовленной с использованием изделий (сырья, материалов, заготовок и т.д.) со скрытым неустранимым дефектом, расходы на демонтаж этой продукции, а также транспортные расходы, вызванные заменой бракованной продукции; неполученная прибыль; расходы по уплате санкций
  • Доставка продукции ускоренным способом Приобретение продукции у другого поставщика или производство ее своими силами Утрата или повреждение имущества: Расходы по доставке продукции ускоренным способом Расходы по приобретению продукции у другого поставщика или производству ее своими силами Стоимость утраченного имущества; сумма уценки поврежденого имущества или расходы по устранению повреждения
  • Изменение ассортимента изготовленной продукции (работ, услуг): Неполученная прибыль; расходы по уплате санкций; увеличение (снижение) условно-постоянных расходов в себестоимости продукции
  • Снижение качества производимой продукции (работ, услуг): Неполученная прибыль, расходы на возмещение уценки продукции; расходы по устранению недостатков в поставленной продукции (работах, услугах); дополнительные расходы на гарантийный ремонт и обслуживание изделий у потребителя; расходы по уплате санкций

НПА:

  • Тимчасова Методика визначення розміру шкоди (збитків), що заподіяна порушеннями господарських […]  Органи влади СРСР; Методика від 21.12.1990;
  • Про затвердження Методики оцінки майна Кабінет Міністрів України; Постанова, Методика, Перелік […] від 10.12.2003 № 1891;
  • Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних […] Кабінет Міністрів України; Постанова, Методика, Перелік […] від 25.07.2007 № 963.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування)

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки

Розрахунок збитків від крадіжки та нестачі треба розпочинати зі знайомства з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою КМУ від 22.01.1996 р. № 116

Відшкодування збитків здійснюється з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення.

У разі неможливості фізичного відновлення пошкодженого майна розмір реальних збитків дорівнює ринковій вартості неспеціалізованого майна, визначеній із застосуванням порівняльного та (або) дохідного підходів, або залишковій вартості відтворення (заміщення) спеціалізованого майна, визначеній із застосуванням витратного підходу.З метою визначення справедливої вартості згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку може бути використана залишкова вартість заміщення (відтворення) як база оцінки із застосуванням витратного підходу.

Послідовність процедур наведено в п. 108 Постанови КМУ від 10.12.2003 № 1891 “Про затвердження Методики оцінки майна”:

  • У разі неможливості фізичного відновлення пошкодженого майна або коли вартість його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали пошкодження, та знос, що не підлягає усуненню під час ремонту, в сумі не меншій за ринкову вартість такого майна до завдання майнової шкоди, розмір реальних збитків дорівнює ринковій вартості неспеціалізованого майна, визначеній із застосуванням порівняльного та (або) дохідного підходів, або залишковій вартості відтворення (заміщення) спеціалізованого майна, визначеній із застосуванням витратного підходу, виходячи з його стану до розкрадання, нестачі, знищення, псування. За умови повернення пошкодженого майна особі, якій завдано збитків, розмір реальних збитків дорівнює вартості такого майна, визначеній на дату оцінки з урахуванням його стану до розкрадання, нестачі, знищення, псування, зменшеній на вартість пошкодженого майна, визначену з урахуванням його стану після розкрадання, нестачі, знищення, псування.
  • В іншому разі, коли пошкоджене майно підлягає фізичному відновленню і при цьому вартість його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали розкрадання, нестачу, знищення, псування, та знос, що не підлягає усуненню під час ремонту, в сумі не перевищують його ринкову вартість до розкрадання, нестачі, знищення, псування, розмір реальних збитків дорівнює сумі вартості його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали розкрадання, нестачу, знищення, псування, та зносу, що не підлягає усуненню. При цьому вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових визначається шляхом застосування методу прямого відтворення.

 

 

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) в т.ч. пожежі

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки

Розрахунок збитків від крадіжки та нестачі треба розпочинати зі знайомства з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою КМУ від 22.01.1996 р. № 116

Відшкодування збитків здійснюється з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення.

У разі неможливості фізичного відновлення пошкодженого майна розмір реальних збитків дорівнює ринковій вартості неспеціалізованого майна, визначеній із застосуванням порівняльного та (або) дохідного підходів, або залишковій вартості відтворення (заміщення) спеціалізованого майна, визначеній із застосуванням витратного підходу.З метою визначення справедливої вартості згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку може бути використана залишкова вартість заміщення (відтворення) як база оцінки із застосуванням витратного підходу.

Послідовність процедур наведено в п. 108 Постанови КМУ від 10.12.2003 № 1891 “Про затвердження Методики оцінки майна”: Continue reading

Визначення вартості ремонтних робіт, реальних збитків, прямих збитків

Відповідно ст. 22 ЦК Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до Постанови КМУ від 10 вересня 2003 р. №1440 «Про затвердження Національного стандарту N 1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав” прямі збитки – поточна вартість витрат на відтворення, заміщення або відшкодування ринкової вартості об’єкта оцінки без урахування неотриманих майбутніх вигод.

Ремонт – комплекс операцій з відновлення стану об’єкта та (або) збільшення його довговічності.

Враховуючи положення Стандарту ЖКГУ СОУ ЖКГ 75.11 – 35077234. 0015 :2009 можна навести означення, що ремонт – комплекс будівельно – монтажних робіт по усуненню фізичного зносу, не пов’язаних зі зміною основних техніко – економічних показників.

Знос фізичний – втрата вартості будинку порівняно з вартістю нового будинку, зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей його елементів.

Величина фізичного зносу на момент його визначення характеризує ступінь погіршення технічних і пов’язаних з ними експлуатаційних показників будинків (конструкцій, технічних пристроїв) порівняно з первісними і виражається співвідношенням вартості об’єктивно необхідних робіт для усунення ознак фізичного зносу до їх вартості відтворення.

Відповідно в даному випадку поняття ремонт, реальні збитки і прямі збитки є тотожними. Оцінка розміру реальних збитків проводиться виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків до настання пошкоджень шляхом розрахунку реальних збитків.

Оцінка збитків проводиться із застосуванням будь-якого з методичних підходів, який найбільш повно відповідає меті оцінки. У разі неможливості фізичного відновлення пошкодженого майна або коли вартість його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали пошкодження, та знос, що не підлягає усуненню під час ремонту, в сумі не менші за ринкову вартість такого майна до завдання майнової шкоди, розмір реальних збитків дорівнює ринковій вартості майна, , виходячи з його стану до розкрадання, нестачі, знищення (псування).

В іншому разі, коли пошкоджене майно підлягає фізичному відновленню і при цьому вартість його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали розкрадання, нестачу, знищення (псування), та знос, що не підлягає усуненню під час ремонту, в сумі не перевищують його ринкову вартість до розкрадання, нестачі, знищення (псування), розмір реальних збитків дорівнює сумі вартості його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали розкрадання (нестачу, знищення, псування), та зносу, що не підлягає усуненню. При цьому вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових визначається шляхом застосування методу прямого відтворення. (1891)

Вартість відтворення – визначена на дату оцінки поточна вартість витрат на створення (придбання) в сучасних умовах нового об’єкта, який є ідентичним об’єкту оцінки (1440).

В межах витратного підходу визначення вартості ремонтних робіт можливо провести наступними методами:

– метод за одиницею що порівнюється;

– метод розбивки на компоненти;

– метод кількісного дослідження.

У випадку необхідності визначення розміру вартості ремонтних робіт, реальних збитків, прямих збитків звертайтесь.

Оцінка нематеріальних активів Львів Обов’язковість проведення

Коротко зупинимось на визначеннях.

Нематеріальні активи – право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об’єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами. (Податковий кодекс України)

Нематеріальний актив – об’єкти інтелектуальної, у тому числі промислової, власності, а також інші аналогічні права, визнані в порядку, встановленому законодавством, об’єктом права власності. (ЗУ Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій (ст.1) м. Київ, 14 вересня 2006 року N 143-V )

Нематеріальні активи – вартість об’єктів промислової та інтелектуальної власності, а також інших аналогічних прав, визнаних об’єктом права власності конкретного підприємства. До таких об’єктів та прав належать: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, торгові марки, об’єкти авторських прав, програмне забезпечення обчислювальної техніки, гудвіл, “ноу-хау” тощо. (ВРУ Постанова Про затвердження Правил застосування Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (правила, Розд.ІІ, п.24) м. Київ, 27 червня 1995 року N 247/95-ВР )

Нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований. (МФУ УКРАЇНИ НАКАЗ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку N 242 від 18.10.99 )

Відповідно нематеріальні активи умовно можна розділити на дві групи:

  • Об’єкти майнових прав інтелектуальної власності як результат творчої діяльності людини;
  • Інші об’єкти майнових прав, викликані існуванням права власності на майно взагалі.

ПЕРША ГРУПА. Об’єкти майнових прав інтелектуальної власності. Відповідно ЦК Право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об’єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

До об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:

  • літературні та художні твори; комп’ютерні програми; компіляції даних (бази даних) ( авторське право): 1) літературні та художні твори; 2) комп’ютерні програми; 3) компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності; 4) інші твори. Виникнення права: авторське право виникає з моменту створення твору. Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, встановлений законом.
  • право інтелектуальної власності на виконання, фонограму, відеограму та програму (передачу) організації мовлення (суміжні права). Виникнення права: з моменту створення. Особа, яка має суміжне право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, встановлений законом;
  • право інтелектуальної власності на наукове відкриття;
  • право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок. Набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом.
  • право інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми. Набуття права інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми засвідчується свідоцтвом;
  • право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію;
  • право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин;
  • право інтелектуальної власності на комерційне найменування , торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом.
  • право інтелектуальної власності на комерційну таємницю. Охоронним документом права на комерційну таємницю (у тому числі ноу-хау) є договір;

ДРУГА ГРУПА: Відповідно ЦК Речовими правами на чуже майно є:

  • 1) право володіння;
  • 2) право користування (сервітут);
  • 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
  • 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій);
  • 5) інші речові права на чуже майно.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об’єкта за такими групами /МФУ УКРАЇНИ Н А К А З N 242 від 18.10.99 м.Київ Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 750/4043 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активи”/:

Права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо).

Права користування майном (право користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо).

Права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо).

Права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо).

Авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних) виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо). До літературних, письмових творів наукового, технічного або іншого характеру належать також результати науково-дослідних, пошукових, дослідно-конструкторських, дослідно-технологічних робіт у формі звіту, документації, комплекти конструкторської і технологічної документації (первинні зразки) тощо.

Незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи.

Інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, право на використання економічних та інших привілеїв, право на використання вигод від скорочення викидів парникових газів тощо).

Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена. Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Справедлива вартість об’єкта нематеріальних активів дорівнює поточній ринковій вартості, а за відсутності такої вартості – оціночній вартості, яку підприємство сплатило б за цей об’єкт у разі операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами виходячи з наявної інформації. Такою інформацією може бути, зокрема, експертна оцінка суб’єкта оціночної діяльності.

Підприємство може здійснювати переоцінку нематеріальних активів за справедливою вартістю на дату балансу тих об’єктів нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. За відсутності активного ринку переоцінка може здійснюватися за експертною оцінкою суб’єкта оціночної діяльності. Переоцінка об’єктів нематеріальних активів тієї групи, об’єкти якої були переоцінені, надалі має проводитися так регулярно, щоб було забезпечено визначення їх залишкової вартості на дату балансу, яка б суттєво не відрізнялась від їх справедливої вартості.

Відповідно ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств”: “…терміни “справедлива вартість”, “ринкова вартість” та “чиста вартість реалізації”, які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну “звичайна ціна”.

Відповідно ЗУ “Про податок на додану вартість”: “…База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв’язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв’язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно для правильного відображення вартості об’єктів виникає необхідність проведення незалежної оцінки нематеріальних активів (незалежна оцінка нематеріальних активів).

З врахування вищенаведеного, у разі виникнення потреби в проведенні незалежної оцінки звертайтесь.

Вдячні за співпрацю.

ВРУ Закон вiд 16.01.2003 № 435-IV “Цивільний кодекс України”; Закон України “Про податок на додану вартість”; Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”; МФУ УКРАЇНИ Н А К А З N 242 від 18.10.99 м.Київ Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 750/4043 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку. МФУ УКРАЇНИ НАКАЗ від 16 листопада 2009 року N 1327 Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку нематеріальних активів УДК 657.421 КЛАСИФІКАЦІЯ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ Криштопа І.І. старший викладач Криворізький економічний інститут ДВНЗ “КНЕУ ім. Вадима Гетьмана” Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активи”