Оцінка нематеріальних активів Львів Обов’язковість проведення

Коротко зупинимось на визначеннях.

Нематеріальні активи – право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об’єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами. (Податковий кодекс України)

Нематеріальний актив – об’єкти інтелектуальної, у тому числі промислової, власності, а також інші аналогічні права, визнані в порядку, встановленому законодавством, об’єктом права власності. (ЗУ Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій (ст.1) м. Київ, 14 вересня 2006 року N 143-V )

Нематеріальні активи – вартість об’єктів промислової та інтелектуальної власності, а також інших аналогічних прав, визнаних об’єктом права власності конкретного підприємства. До таких об’єктів та прав належать: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, торгові марки, об’єкти авторських прав, програмне забезпечення обчислювальної техніки, гудвіл, “ноу-хау” тощо. (ВРУ Постанова Про затвердження Правил застосування Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (правила, Розд.ІІ, п.24) м. Київ, 27 червня 1995 року N 247/95-ВР )

Нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований. (МФУ УКРАЇНИ НАКАЗ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку N 242 від 18.10.99 )

Відповідно нематеріальні активи умовно можна розділити на дві групи:

  • Об’єкти майнових прав інтелектуальної власності як результат творчої діяльності людини;
  • Інші об’єкти майнових прав, викликані існуванням права власності на майно взагалі.

ПЕРША ГРУПА. Об’єкти майнових прав інтелектуальної власності. Відповідно ЦК Право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об’єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

До об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:

  • літературні та художні твори; комп’ютерні програми; компіляції даних (бази даних) ( авторське право): 1) літературні та художні твори; 2) комп’ютерні програми; 3) компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності; 4) інші твори. Виникнення права: авторське право виникає з моменту створення твору. Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, встановлений законом.
  • право інтелектуальної власності на виконання, фонограму, відеограму та програму (передачу) організації мовлення (суміжні права). Виникнення права: з моменту створення. Особа, яка має суміжне право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, встановлений законом;
  • право інтелектуальної власності на наукове відкриття;
  • право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок. Набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом.
  • право інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми. Набуття права інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми засвідчується свідоцтвом;
  • право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію;
  • право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин;
  • право інтелектуальної власності на комерційне найменування , торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом.
  • право інтелектуальної власності на комерційну таємницю. Охоронним документом права на комерційну таємницю (у тому числі ноу-хау) є договір;

ДРУГА ГРУПА: Відповідно ЦК Речовими правами на чуже майно є:

  • 1) право володіння;
  • 2) право користування (сервітут);
  • 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
  • 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій);
  • 5) інші речові права на чуже майно.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об’єкта за такими групами /МФУ УКРАЇНИ Н А К А З N 242 від 18.10.99 м.Київ Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 750/4043 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активи”/:

Права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо).

Права користування майном (право користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо).

Права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо).

Права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо).

Авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних) виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо). До літературних, письмових творів наукового, технічного або іншого характеру належать також результати науково-дослідних, пошукових, дослідно-конструкторських, дослідно-технологічних робіт у формі звіту, документації, комплекти конструкторської і технологічної документації (первинні зразки) тощо.

Незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи.

Інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, право на використання економічних та інших привілеїв, право на використання вигод від скорочення викидів парникових газів тощо).

Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена. Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Справедлива вартість об’єкта нематеріальних активів дорівнює поточній ринковій вартості, а за відсутності такої вартості – оціночній вартості, яку підприємство сплатило б за цей об’єкт у разі операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами виходячи з наявної інформації. Такою інформацією може бути, зокрема, експертна оцінка суб’єкта оціночної діяльності.

Підприємство може здійснювати переоцінку нематеріальних активів за справедливою вартістю на дату балансу тих об’єктів нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. За відсутності активного ринку переоцінка може здійснюватися за експертною оцінкою суб’єкта оціночної діяльності. Переоцінка об’єктів нематеріальних активів тієї групи, об’єкти якої були переоцінені, надалі має проводитися так регулярно, щоб було забезпечено визначення їх залишкової вартості на дату балансу, яка б суттєво не відрізнялась від їх справедливої вартості.

Відповідно ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств”: “…терміни “справедлива вартість”, “ринкова вартість” та “чиста вартість реалізації”, які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну “звичайна ціна”.

Відповідно ЗУ “Про податок на додану вартість”: “…База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв’язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв’язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно для правильного відображення вартості об’єктів виникає необхідність проведення незалежної оцінки нематеріальних активів (незалежна оцінка нематеріальних активів).

З врахування вищенаведеного, у разі виникнення потреби в проведенні незалежної оцінки звертайтесь.

Вдячні за співпрацю.

ВРУ Закон вiд 16.01.2003 № 435-IV “Цивільний кодекс України”; Закон України “Про податок на додану вартість”; Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”; МФУ УКРАЇНИ Н А К А З N 242 від 18.10.99 м.Київ Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 750/4043 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку. МФУ УКРАЇНИ НАКАЗ від 16 листопада 2009 року N 1327 Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку нематеріальних активів УДК 657.421 КЛАСИФІКАЦІЯ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ Криштопа І.І. старший викладач Криворізький економічний інститут ДВНЗ “КНЕУ ім. Вадима Гетьмана” Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активи”