Сплата ЄСВ: найманий працівник, адвокат

Сплата ЄСВ самозайнятою особою – адвокатом, при одночасному перебуванні в штаті юридичної особи, як найманого працівника

Визначення наведені в ст. 1  Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI:

  • Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
  • Застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;
  • Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Згідно ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці; фізичні особи – підприємці; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, тощо.

Взяття на облік осіб, зазначених зазначених осіб, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Єдиний внесок нараховується:

  • для роботодавців на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати;
  • для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

 

Враховуючи вищенаведене:

  • Фізична особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (ст. 1  Закону № 2464-VI);
  • Фізична особа сплачує  та/або за яку сплачується у встановленому законом порядку єдиний внесок(ст. 1  Закону № 2464-VI);
  • Платниками єдиного внеску є: роботодавці; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, тощо (ст. 4 Закону № 2464-VI).
  • База нарахування єдиного внеску включає: суму нарахованої заробітної плати, суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, тощо ( ч.1 та2, п.1., ст. 7 Закону № 2464-VI).
  • Єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 Закону бази нарахування єдиного внеску.
  • У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
  • При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Виходячи з вищенаведеного – висновок:

При здійсненні  незалежної професійної діяльності з одночасним перебуванням в штаті (у випадку коли роботодавцем сплачується ЄСВ більше встановленого мінімального страхового внеску) за основним місцем роботи, база нарахування єдиного внеску від здійснення незалежної професійної діяльності залежатиме лише від розміру доходу (прибутку) від здійснення незалежної професійної діяльності  і в будь якому випадку не передбачає сплату застрахованою особою ще раз мінімального страхового внеску, оскільки це буде подвійна сплата одною застрахованою особою мінімального страхового внеску та це порушить приписи законодавства.


Деякі  рішення судів:


Наведемо також витяг з рішення ВОСЬМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ  від  03 липня 2019 року справа № 857/3944/19 (АС 500/2814/18): “Із матеріалів справи видно, що позивач в період з 24.05.2016 по 31.08.2018 своє право на заняття адвокатською діяльністю реалізовував не як самозайнята особа, а як найманий працівник у ТзДВ «Інтер-Ріск Україна» на посаді головного юрисконсульта, а його роботодавець за 2017 рік сплатив єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працівника ОСОБА_1 в сумі 40 409,78 грн та за січень – серпень 2018 року в сумі 22 001,74 грн.

Згідно з підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Оскільки Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не врегульовано відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та здійснення незалежної професійної діяльності, а із системного аналізу його норм слідує, що єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні вказаного Закону позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога, нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем як особою, що має право провадити адвокатську діяльність.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи «Серков проти України» (заява № 39766/05), «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що винесена відповідачем вимога про сплату боргу (недоїмки) не відповідає критерію «пропорційності», адже не дотримано справедливої рівноваги між інтересами держави та інтересами особи – позивача, оскільки мета сплати єдиного внеску – страхування особи, в даних правовідносинах досягається сплатою єдиного внеску роботодавцем, а тому відповідачем протиправно винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08 листопада 2018 року № Ф-1017-54.


Самий факт укладеного трудового договору виключає обов`язок адвоката по сплаті єдиного внеску як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, зокрема, у періоди, коли вона була найманим працівником, а не самозайнятою особою. Оскільки, як вже зазначалося вище, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності.

При цьому, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської прибуткової діяльності та факту зайнятості особи.

Постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 р. Справа № 120/1144/19-а

2 thoughts on “Сплата ЄСВ: найманий працівник, адвокат”

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You may use these HTML tags and attributes:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>