Архітектура Львова Класифікація за роками побудови

Готична архітектура – забудова до 1527 року. Кардинальній перебудові міста сприяла Велика пожежа 1527 року, що знищила готичну забудову.

Ренесансна архітектура Львова була започаткована у першій половині XVI ст.

На сьогодні комлекс ренесансних будівель Середмістя Львова є унікальним явищем не лише української архітектури, але й європейської. Стан їхнього збереження в значній мірі сприяв занесенню Середмістя до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Найбільший розквіт ренесансу у Львові припадає на другу пол. XVI стол., особливо на 70-90 роки того століття.

На початку XVII ст. було остаточно сформовано забудову площі Ринок, коли ренесансні будівлі звели на фундаментах, мурах готичних кам’яниць. Значна частина цих кам’яниць дійшла до нашого часу у перебудованому вигляді. Навколо ринкової площі лише декілька кам’яниць зберегли переважно кам’яне обрамлення вікон, дверей на вулицях Руській, Сербській, Староєврейській, Федорова, Л. Українки, Вірменській. У більшості будівель збереглось тритрактове планування тривіконних кам’яниць та забудова парцель з чільної будівлі по фасаду і флігеля у глибині. За перлини архітектури вважають ренесансні кам’яниці Чорну, Корнякта, Бандінеллі, Венеційську, Шольц-Вольфовичів, Гепнерівську.

Барокова архітектура Львова почала розвиватись на початку XVII ст. з будівництва костелу єзуїтів (1610—1630) за проектом Джакомо Бріано. Його зводили за зразком римської базиліки Церква Il Gesù. Львівський храм єзуїтів вважають першим бароковим храмом на теренах сучасної України та одним з перших у Речі Посполитій.

Впродовж першої половини XVII ст. будівничі міського цеху мулярів надалі переважно споруджували у місті будівлі у стилі пізнього Відродження.

Детальніше >>>